Тести ЗНО в рисунках 2010 - 2016 роки

      1.  Вирости, які позначено на рисунку буквою X, призначені для


А. здійснення фотосинтезу.
Б. закріплення рослини в ґрунті.
В. статевого розмноження.
Г. відкладання поживних речовин.

2. Яку частину квітки позначено на рисунку буквою X?


А. чашолисток
Б. тичинку
В. пелюстку
Г. маточку

3. Яку тканину зображено на рисунку?



4. Проаналізуйте рисунок, на якому представлено пропорції тіла людини залежно від віку, та твердження, що його інтерпретують. Які з них є правильними?

І. Пропорції тіла людини з часом змінюються.
ІІ. Швидкість росту голови після народження перевищує швидкість росту тіла.
ІІІ. Відносна довжина нижніх кінцівок з віком збільшується.

А. правильне лише І
Б. правильні лише І і ІІІ
В. правильні лише ІІ і ІІІ
Г. усі правильні

5. Який організм займає перший трофічний рівень у ланцюгах живлення?
А.


Б.


В.

.
Г.


6. Установіть відповідність між органелою, зображеною на рисунку (1–4), і функцією (А–Д), яку вона виконує.
Органели
1.

2. 

3.

4.

Функції

А.синтез білків
Б. синтез АТФ
В. здійснення фотосинтезу
Г. регуляція внутрішньо-клітинного тиску
Д. дозрівання, розподіл і транспортування синтезованих речовин

7. На рисунку зображено схему одного з процесів, що лежить в основі життя. Укажіть характерні для нього ознаки.

Локалізація процесу в еукаріотичній клітині

1цитоплазма

2ядро

3рибосома

Матрична молекула

1ДНК

2РНК

3білок

Молекула, яка утворюється

1ДНК

2РНК

3білок

8. До якого рівня організації життя належить об’єкт, зображений на рисунку?



А. молекулярного
Б. клітинного
В. організмового

Г. екоситемного

9. Яка структура клітини утворює органели, позначені на рисунку буквою Х?

А. ядерце
Б. вакуоля
В. ядро

Г. лізосома

10. На рисунку зображено поперечний розріз листка. Яка основна функція структури, позначеної буквою Х?.

А. транспорт речовин

Б. захист

В. фотосинтез

Г. транспірація

11. На рисунку зображено сполучну тканину. Проаналізуйте рисунок і вкажіть правильні твердження.
І. Істотне збільшення кількості клітин, позначених цифрою 1, викликає лейкопенію.
ІІ. Істотне зменшення кількості клітин, позначених цифрою 2, викликає анемію.

А. правильне лише І

Б. правильне лише ІІ

В. обидва правильні

Г. обидва неправильні

12. На рисунку зображено стадію розвитку ланцетника. Якою буквою позначено мезодерму?.

А.  А

Б.   Б

В.   В

Г.    Г

13. На рисунку зображено схему дії екологічного фактора. Проаналізуйте твердження і вкажіть правильні.
І. Межі витривалості виду позначено точками А і Б. 
ІІ. Затемнені ділянки відповідають зоні пригнічення життєдіяльності

А. правильне лише І

Б. правильне лише ІІ

В. обидва правильні

Г. обидва неправильні

14.Установіть відповідність між складовими хлоропласта, позначеними на рисунку цифрами, та їхніми назвами.

А. тилакоїди

Б. грани

В. кристи

Г. зовнішня мембрана
Д. строма

15. Установіть відповідність між зображеннями квіток та родинами, для яких вони характерні.

А. Складноцвіті

Б.  Злакові

В. Хрестоцвіті

Г.  Бобові
Д. Розові

16. Розташуйте послідовно об’єкти життєвого циклу хвощеподібних, починаючи від весняного пагона.


17. Розгляньте морфологічні особливості рослини, зображеної на рисунку. Визначте середовища існування, до яких ця рослина адаптована, орган, будова якого вказує на таке пристосування, та спосіб її запилення.

Середовища існування

1водне, повітряне

2ґрунтове, наземно-повітряне

3водне, наземно-повітряне

Орган, що вказує на пристосування до середовища

1стебло

2квітка

3листок

4корінь

Спосіб запилення рослини

1водою

2комахами

3вітром

4птахами

18 .Клітину якого організму зображено на рисунку?




А. рослини

Б. тварини

В. бактерії

Г.  гриба

19. На якому рисунку зображено рослину, що має корені-причіпки?


А. А

Б. Б

В. В

Г. Г

20. Серед зображених організмів укажіть ті, яким властивий розвиток з повним перетворенням?

А. 3,4

Б. 2,3

В. 1,2

Г. 2,4

21. Тварина, яку зображено на рисунку, належить до класу Комахи, тому що

А. її тіло поділяють на два відділи

Б. вона має три пари ходильних ніг.

В. вона має кілька пар вусиків.

Г. в неї відсутній хвостовий відділ.

22. Який елемент будови скелетного м’яза позначено на рисунку буквою Х? 



А. Сухожилля

Б. Міофібрила

В.Фасція

Г Волокно

23. Який елемент ока, що з віком стає більш плоским, втрачає еластичність і зазвичай спричинює далекозорість, позначено на рисунку буквою Х?


А. Рогівка

Б. Склоподібне тіло

В. Кришталик

Г Сітківка

24. Який полісахарид входить до складу покриву тварини, зображеної на рисунку?


А. Крохмаль

Б. Хітин

В.Целюлоза

Г Пектин

25. Установіть відповідність між структурами клітини, зображеними на рисунках, та біологічними процесами, що вони здійснюють.
1.                               2.                              3.                       4.




А. синтез АТФ

Б. здійснення фотосинтезу

В. накопичення та розподіл білків

Г. утворення веретена поділу
Д. збереження спадкової інформації

26. Установіть відповідність між зображеннями плодів і способами розповсюдження насіння.
1.                                   2.                           3.                       4.



А. Саморозповсюдження

Б. Водою

В. Птахами

Г. Вітром

27. Визначте систематичне положення (тип, клас, родина) зображеного на рисунку організму.

Тип

1Кишковопорожнинні

2Членистоногі

3Хордові

Клас

1Кісткові риби

2Хрящові риби

3Амфібії

4Ссавці

Родина

1Ластоногі

2Китоподібні

3Хижі

4Комахоїдні

28. Яка із зображених форм життя є фототрофною?



29.Яку частину квітки позначено на рисунку буквою Х?




А. Пелюстка

Б. Приймочка маточки

В. Завязь

Г Пиляк тичинки

30. Яка із зображених рослин розмножується вегетативно за допомогою кореневища?



31. Яку тканину зображено на рисунку?

А. Нервову

Б. Сполучну

В. Епітеліальну

Г М'зову

32. Яку складову зуба позначено на рисунку буквою Х?

А. Пульпу

Б. Дентин

В. Цемент

Г Емаль

33. З урожаю картоплі одного сорту відібрали 100 бульб. Кожну зважили й побудували варіаційну діаграму. Для посіву залишили тільки бульби, що мали масу 180-200 грамів. Бульби якою масою можна очікувати в урожаї наступного року?

А. від 30 до 200 грамів

Б. тільки від 90 до 130 грамів

В. тільки 110 грамів

Г.  тільки від 180 до 200 грамів

34. Установіть відповідність між таксономічними категоріями та їхніми назвами для зображеного організму.

А. Бобоцвіті                                                        1. Відділ

Б. Покритонасінні                                              2.  Клас

В. Бобові                                                             3. Порядок

Г Пасльонові                                                      4. Родина

Д. Дводольні

СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ ДЛЯ ПОГЛИБЛЕННЯ І РОЗШИРЕННЯ ЗНАНЬ З ХІМІЇ

Підручники і навчальні посібники

1. Ахметов Н. С. Неорганическая химия. – 7-е изд. – М.: Высшая школа, 2009 (або попередні видання).

2. Боєчко Ф.Ф. та ін. Органічна хімія: Проб. підр. для 10-11 класів (шкіл) хімічних профілів та класів (шкіл) з поглибленим вивченням предмета / Ф.Ф. Боєчко, В.М. Найдан, А.К.Грабовий. – К.: Вища шк., 2001. – 398 с.

3. Буринська Н.М., Депутат В.М., Сударева Г.Ф., Чайченко Н.Н. Хімія: Підручник для 10 класу загальноосвітнього навчального закладу (профільний рівень) – К.: Педагогічна думка, 2010. – 352 с.

4. Величко Л.П. Органічна хімія.: підруч. для 10-11 кл. хім. профілю та з поглибленим вивченням хімії загальноосвітніх навчальних закладів. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 336 с.

5. Величко Л.П., Буринська Н.М. Хімія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: профільний рівень. К.: Школяр, 2013. – 384 с.

6. Глинка Н.Л. Общая химия. – М.: Химия, 1965. – 658 с.

7. Еремин В. В., Кузьменко Н. Е., Лунин В. В., Дроздов А. А., Теренин В. И. Химия. 10 класс (профильный уровень). – М.: Дрофа, 2008.

8. Кузьменко Н. Е., Еремин В. В., Попков В. А. Начала химии. Сов­ременный курс для поступающих в вузы: В 2-х т. – 14-е изд. – М.: Экзамен, 2008 (або попередні видання).

9. Кузьменко Н. Е., Еремин В. В. Химия. 8–11 классы. Пособие для средней школы. – М.: Экзамен, 2002.

10. Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ. – М.: Химия, 2000.

11. Некрасов Б. В. Основы общей химии: В 2-х т. – 3-е изд. – М.: Химия, 1973.

12. Попель П. П. Складання рівнянь хімічних реакцій. – К.: Рута, 2000.

13. Реми Г. Курс неорганической химии: В 2-х т. –М.: Мир, 1972.

14. Турова Н. Я. Таблицы-схемы по неорганической химии: Учебно-справочное издание. – М.: МЦНМО, 2009; Турова Н. Я. Неорганическая химия в таблицах. — М., 1997.

15.    Шрайвер Д., Эткинс П. Неорганическая химия: В 2-х т. – М.: Мир, 2009.

16.    Холин Ю. В., Слета Л. А. Репетитор по химии. – Х.: Фолио, 1998.

17. Хомченко Г.П. Посібник з хімії для вступників до вузів. – К.:Ваклер, 1999. – 480 с.

18. Хомченко И.Г. Общая химия. – М.: Новая Волна, 1999. – 463 с.

Збірники задач

1. Березан О.В. Збірник задач з хімії: Для учнів середніх загальноосвітніх начальних закладів – Тернопіль: Підручники та посібники, 2003. – 319 с.

2. Березан О. Енциклопедія хімічних задач. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2001. – 302 с.

3. Березан О. Збірник ускладнених задач з хімії. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2004. – 144 с.

4. Гладюк М.М. Розрахункові задачі з хімії. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 92 с.

5. Кукса С.П. 600 задач з хімії: Розв’язки. Алгоритми. Самоконтроль. – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 143 с.

6. Олимпиады по химии. Сбор­ник задач / И. И. Кочерга, Ю. В. Холин, Л. А. Слета, О. А. Жикол, В. Д. Ор­­лов и С. А. Комыхов. – Х.: Ранок, 2002;

7. Олімпіади з хімії. Збірник задач всеукраїнських, обласних, районних олімпіад з роз­в’я­зан­нями, вказівками, відпові­дями / І. І. Кочерга, Ю. В. Холін, Л. О. Слєта та ін. – Х.: Ранок, Веста, 2004.

8. Свитанько И. В. Нестандартные задачи по химии. – М.: МИРОС, 1995.

9. Сорокин В. В., Загорский В. В., Свитанько И. В. Задачи химических олимпиад. Принципы и алгоритмы решений. – М.: Изд-во МГУ, 1989.

10. Слета Л. А., Холин Ю. В. 2002 задачи по химии. – 2-е изд. – Ростов-на-Дону, Феникс, 2006 (або 1-ше вид. – Х.: Фолио, 2003).

11.    Слєта Л. О., Чорний А. В., Холін Ю. В. 1001 задача з хімії з від­повідями, вказівками, розв’язками. – Х.: Ранок, 2000; Слета Л. А., Черный А. В., Холин Ю. В. 1001 задача по химии с ответами, указаниями, решениями. – М.: Илекса, 2004.

12. Хвалюк В. Н., Головко Ю. С., Кананович Д. Г. Олимпиады шко­льников по химии: теоретические задания с решениями: В 2-х ч. – Минск: Нар. асвета, 2007–2008.

13.    Хомченко І. Г. Збірник задач і вправ з хімії. – К.: Вища школа, 1992.

14.    Хомченко И. Г. Общая химия. Сборник задач и упражнений. – М.: Новая волна, 2007 (або попередні видання).

15. Ярошенко О.Г. Збірник задач і вправ з хімії. – К.: Станіца, 1996. – 144 с.

Інтернет-ресурси

1.     Віртуальні хімічні олімпіади для 10–11 класів (www.znanius.com).

2. Електронна бібліотека з хімії та техніки (http://rushim.ru/books/books.htm).

3. Методичний портал (http://metodportal.com/node/588)

4.     Новини нанотехнологій (www.nanonewsnet.ru)

5. Хімічні олімпіади в Україні (http://www-chemo.univer.kharkov.ua).

6. Хімічні наука й освіта в Росії. Шкільні олімпіади з хімії (http://www.chem.msu.su/rus/olimp).

7. Хімія і хіміки (http://chemistry-chemists.com/N3_2015/Contents3_15.html)

8. ХиМик (http://www.xumuk.ru/)

9. Шкільний хімічний сайт (http://chem.pp.ua/)

ПРОГРАМА З ХІМІЇ 7 - 9 класи

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

ХІМІЯ

7–9 класи

Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів

(зі змінами, затвердженими наказом МОН України

від 29.05.2015 № 585)

2015

Пояснювальна записка

Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури людства, а хімічна освіта – невідокремним складником загальної культури особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій, змушена протистояти  екологічним ризикам, зазнає різнобічних упливів інформації.     Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.

Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії у школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. У зв’язку з цим ставляться такі завдання навчання хімії в основній школі:

n  опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;

n  формувати уявлення про методи хімічної науки, діяльність видатних вітчизняних і зарубіжних учених-хіміків;

n  розкрити роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ; значення хімії в житті людини;

n  розвивати експериментальні уміння;

n  сприяти застосуванню хімічних знань на практиці;

n  формувати  предметну і ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами;

n  розвивати здатність до самоосвіти;

n  виробляти критичне ставлення до інформації хімічного характеру;

n  формувати соціальні (громадянські) якості, патріотизм учня;

n  створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.

Зміст курсу хімії основної школи зберігає перевірене часом базове ядро, неодмінне для освіченості й розвитку учня; розкриває   загальнокультурний, гуманістичний характер природничо-наукових знань;  ґрунтується на провідних  світоглядних ідеях природознавства, як от:

• пізнаваність матеріального світу;

• дискретність матерії;

• ієрархія рівнів структурної організації  матерії;

• матеріальна єдність світу;

• причинно-наслідкові зв'язки у природі;

• значення природничих наук для  розв'язування глобальних проблем людства (продовольчої, екологічної, енергетичної, сировинної, демографічної) .

Шкільний курс хімії побудовано за концентричним принципом. На першому концентрі (в основній школі) вивчається   мінімальний за обсягом, але функціонально цілісний базовий курс хімії, достатній для подальшої освіти і самоосвіти учнів. Зміст другого концентру (старша школа) залежить від профілю навчання, обраного учнем.

Програма основної школи реалізує змістові лінії хімічного компонента освітньої галузі «Природознавство»: хімічний елемент, речовина, хімічна реакція, методи наукового пізнання в хімії, хімія в житті суспільства. Зміст програми структуровано з урахуванням вікових особливостей учнів і часу, відведеного на вивчення предмета.

В основній школі хімію вивчають за типовим навчальним планом з таким розподілом годин: 7 кл. – 1, 5 год., 8, 9 кл . – 2 год. на тиждень. Обрано таку послідовність викладення навчального матеріалу:

7 клас. Вступ. Тема 1. Початкові хімічні поняття. Тема 2. Кисень. Тема 3. Вода.

8 клас. Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома. Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини. Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами. Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.

9 клас. Тема 1. Розчини. Тема 2. Хімічні реакції. Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки. Тема 4. Узагальнення знань з хімії.

У 7 класі на рівні складу речовини триває формування  основних хімічних понять (атом, молекула, хімічний елемент, прості й складні речовини), розпочате у природознавчих курсах 1-5 класів; формуються нові поняття (хімічна формула, валентність, хімічна реакція). Ознайомлення (в загальному) з періодичною системою хімічних елементів і складом атома передбачено програмою задля того, щоб учні мали змогу встановити взаємозв’язок між розташуванням елементів у періодичній системі та їхньою валентністю, використовувати інформацію, яку містить періодична система, про відносні атомні маси хімічних елементів.

            Деякі властивості простих і складних речовин розглядаються на прикладах кисню і води в наступних двох темах. Хімічні процеси добування кисню є підставою для ознайомлення з законом збереження маси речовин під час хімічних реакцій та хімічними рівняннями. На основі хімічних властивостей кисню вводиться поняття про реакцію сполучення та оксиди металічних і неметалічних елементів.

            Вивчення хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію оксидів з водою та ознайомитися з характером гідратів оксидів. Це забезпечує мінімальну фактологічну базу про сполуки хімічних елементів і їхні властивості для подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.

            На цьому етапі навчання хімії триває формування поняття про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства). Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини.

У 8 класі змінено логіку викладення навчального матеріалу порівняно з попередньою програмою. На початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок і будову речовин. Вивчення будови атома дає змогу пояснити причину явища періодичності зміни властивостей хімічних елементів і їхніх сполук, розкрити на вищому теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках, з’ясувати електронну природу ковалентного та йонного хімічних зв’язків, розглянути поняття про ступінь окиснення та ознайомити з правилами його визначення у сполуках. Така послідовність має сприяти більш усвідомленому складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню їхніх властивостей.

У наступній темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» формується поняття про кількість речовини та одиницю її вимірювання – моль. Учні вчаться обчислювати молярну масу, молярний об’єм газів, відносну густину газів. Абстрактні поняття про атоми і молекули набувають реальних кількісних характеристик. Засвоєння знань з теми допоможе учням зрозуміти кількісні відношення між речовинами у хімічних реакціях (добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні розрахунки за хімічними рівняннями.

Далі вивчається тема «Основні класи неорганічних сполук», яка має переважно фактологічний характер. За такої послідовності тем вивчення неорганічних речовин нині набуває теоретичного підґрунтя, яке становлять періодичний закон, будова речовин, кількісні відношення в хімії. Хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, а в практичній частині програми є змога поступово перейти від простих до складніших хімічних реакцій і розрахункових задач.

Перша тема 9 класу присвячена дисперсним системам, колоїдним й істинним розчинам. Розглядається будова молекули води, її властивості пояснюються із залученням поняття про водневий зв’язок. Водні розчини кислот, основ і солей та реакції між ними вивчаються з погляду електролітичної дисоціації. Вводиться поняття про рН розчину, зважаючи на важливість визначення якісних характеристик харчової та іншої продукції.

Наступна тема має узагальнювальний характер щодо ще однієї групи об’єктів хімічної науки – хімічних реакцій. Формування цього ключового поняття хімії відбувається на якісно новому рівні завдяки розвитку початкових уявлень про хімічну реакцію та можливості залучити попередньо набуті знання про реакції за участю неорганічних речовин.

Органічні сполуки вивчаються на рівні молекулярного складу; для вуглеводнів, спиртів і етанової кислоти передбачено також складання структурних формул. Хімічні властивості розглядаються в обмеженому обсязі, а саме реакції горіння; реакції етанової кислоти наводяться в порівнянні її з неорганічними кислотам. Поняття про гомологію розглядається на прикладі гомологів метану. Ізомерія, правила утворення назв органічних сполук не розглядаються.

Узагальнення знань з курсу хімії основної школи присвячується ключовим світоглядним питанням про багатоманітність і взаємозв’язки речовин, значення хімії в житті суспільства.

Вивчення хімії у 8 й 9 класах розпочинається кількагодинним повторенням відомостей, що є базовими. Це повторення важливе в тому плані, що актуалізує знання учнів, збережені в довготривалій пам’яті.

Отже, в основній школі даються відомості з розділів загальної, неорганічної та органічної хімії. Такий зміст курсу хімії забезпечує його відносну завершеність. З одного боку, він дає основи хімічних знань, необхідні для повсякденного життя, загальнокультурної підготовки, подальшого особистісного розвитку тих школярів, які не збираються здобувати професії, пов’язані з хімією. З іншого боку, цей курс є підґрунтям для продовження хімічної освіти випускників основної школи  як у старшій школі, так і в інших навчальних закладах.

            Крім традиційних питань, що стосуються хімічних елементів, речовин і реакцій, увага приділяється висвітленню методів наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних і експериментальних досліджень.           Зміст матеріалу має чітке спрямування на збереження довкілля і здоров’я людини завдяки увазі до проблем чистоти повітря і води, вивченню біологічної ролі кисню, озону, води, розчинів, окисно-відновних реакцій, основних неорганічних і органічних речовин, згубної дії алкоголю.

            Посиленню практичної спрямованості хімічних знань сприятиме проведення тематичних екскурсій, об’єкти яких орієнтовні й залежать від регіональних умов.

Вивчення хімії потребує раціонального застосування способів дій, засобів і методів навчання. Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених шкільною практикою групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, тренінгових занять. У сучасних умовах важливим методичним орієнтиром є формування в учнів уміння вчитись і його реалізація в самостійній навчальній діяльності. Пріоритетний вибір методики навчання належить учителеві.

Важливим джерелом знань, засобом формування експериментальних умінь і дослідницьких навичок, створення проблемних ситуацій, розвитку мислення, спостережливості та допитливості є хімічний експеримент і розв’язування задач. Тому в програмі до кожної теми вказано види хімічного експерименту й типи розрахункових задач, а також передбачено досліди, які можна виконувати в домашніх умовах під наглядом батьків.

Виходячи з можливостей кабінету хімії та беручи до уваги токсичність речовин і правила техніки безпеки, учитель на свій розсуд може доповнити хімічний експеримент, як демонстраційний, так і лабораторний.

Формуванню компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в окремій рубриці програми. Учитель і учні можуть пропонувати і власні теми. Проекти розробляються учнями індивідуально або в групах, учитель може надавати консультацію щодо планування, визначення мети, завдань і методики дослідження, пошуку інформації, координувати хід виконання проекту. Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією хімічних дослідів), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, наукового реферату (із зазначенням актуальності теми, новизни і практичного значення результатів дослідження, висновків) тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота кожного виконавця проекту оцінюється за його внеском, індивідуально.

Ефективність навчання можна підвищити завдяки застосуванню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Вони сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в опануванні знань, формуванню ключових компетентностей, посиленню позитивної мотивації навчання. Засоби на електронних носіях дають змогу унаочнити навчальний зміст, зокрема той, що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів, недоступних для спостереження в умовах шкільної лабораторії.

            У програмі визначено не лише  зміст навчального матеріалу, а й перелік основних вимог до результатів навчання учнів з кожної теми. У цих вимогах опосередковано відбито ключові компетентності учнів через способи дій на різних пізнавальних рівнях: учень називає, наводить приклади, описує (початковий рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки (достатній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює (високий рівень, перенесення знань).

З позицій компетентнісного підходу, на відміну від знаннєвого, рівень навчальних досягнень учнів визначається не володінням певною «сумою знань», умінь чи навичок із предмета, а здатністю виконувати завдання (розв’язувати проблеми) різної складності на основі здобутих знань, зокрема й міжпредметних. Компетентність розглядається як інтегрований результат освіти, здатність, набута учнем у процесі навчання.

Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань  уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою  на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми. Резервні години використовуються на розсуд учителя   залежно від об’єктивних обставин.