БІОЛОГІЯ
6– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
Пояснювальна записка
Програму розроблено на підставі Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету
Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного
стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від
20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової
української школи» (2016 р.).
Програма забезпечує
перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб теза «навчати учня, а не
викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі
компетентнісного підходу, знання мають бути не багажем «про всяк випадок», а
ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі,
облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно
важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального
матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.
Кожен навчальний предмет, і біологію зокрема, розглядаємо як засіб розвитку
особистості учня.
Метою базової
загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої
національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів,
екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і
життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в
умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної
школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який
поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується
державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома
іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і
відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості
й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи,
безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується
здорового способу життя.
Основне завдання сучасної
загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що
вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої
доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто
також ураховувати те, що для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо
знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати
рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на
конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести
самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе
відповідальність за результати дій і вчинків.
Біологія разом з іншими предметами робить свій внесок у формування
ключових компетентностей. Цей внесок розкрито
в таблиці «Компетентнісний потенціал навчального предмета».
Компетентнісний потенціал
навчального предмета
|
1. Спілкування державною (і
рідною у разі відмінності) мовами
|
Уміння:
усно й письмово
тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони, теорії;
описувати (усно
чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів —
термінами, поняттями тощо;
обговорювати
проблеми біологічного змісту.
Ставлення:
усвідомлення
значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень
українських учених;
прагнення до
розвитку української біологічної термінологічної лексики.
Навчальні ресурси:
навчальні,
науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі
біології, усні / письмові презентації їх результатів
|
|
2. Спілкування
іноземними мовами
|
Уміння:
використовувати
іншомовні навчальні джерела для отримання інформації біологічного змісту;
описувати
іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному
світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в
усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й
термінологію іноземною мовою;
описувати
біологічні проблеми.
Ставлення:
зацікавленість
інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності
екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за
посередництвом іноземної мови.
Навчальні ресурси:
довідкова
література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної
вікіпедії, іноземні підручники та посібники
|
|
3. Математична
компетентність
|
Уміння:
застосовувати
математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати
математичні моделі природних явищ і процесів.
Ставлення:
усвідомлення
варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач.
Навчальні ресурси:
завдання на
виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації,
поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови популяцій
|
|
4. Основні компетентності у
природничих науках і технологіях
|
Уміння:
пояснювати явища
в живій природі, використовуючи наукове мислення;
самостійно чи в
групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;
оцінювати
значення біології для сталого розвитку.
Ставлення:
відповідальність
за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій
громаді, в Україні та світі;
готовність до
вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.
Навчальні ресурси:
біологічні
задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля,
біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо
|
|
5.
Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння:
використовувати
сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження за довкіллям,
явищами й процесами живої природи;
створювати
інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничого спрямування;
шукати, обробляти
та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.
Ставлення:
дотримання
авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;
усвідомлення
необхідності екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.
Навчальні ресурси:
комп’ютерні
експерименти на основі інформаційних моделей
|
|
6. Уміння вчитися
впродовж життя
|
Уміння:
організовувати й
оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в
групі планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед собою
цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.
Ставлення:
допитливість і
спостережливість, готовність до інновацій.
Навчальні ресурси:
Біологічна
література, довідкова система програмних засобів
|
|
7. Ініціативність
і підприємливість
|
Уміння:
генерувати ідеї й
ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного
використання природних ресурсів;
прогнозувати
вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
зменшувати ризики
й використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших;
керувати групою
(надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи
наукової).
Ставлення:
проактивність,
відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі,
під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.
Навчальні ресурси:
біографії відомих
учених — організаторів виробництв (Луї Пастер), бізнес-плани, екскурсії на
новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями
|
|
8. Соціальна і громадянська
компетентності
|
Уміння:
працювати в
команді під час виконання біологічних дослідів і проектів, оцінювати
позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для добробуту
людини і безпеки довкілля.
Ставлення:
відвага
відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і
охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах;
громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і
поглядів;
оцінювання внеску
українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток;
пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.
Навчальні ресурси:
кооперативне
навчання, партнерські технології, проекти
|
|
9. Обізнаність і
самовираження
у сфері культури
|
Уміння:
використовувати
природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя
мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху
тощо).
Ставлення:
усвідомлення
причетності до національної та світової культури через вивчення біології й
мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.
Навчальні ресурси:
музичні твори для
вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий апарат і балет, поезія
як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи, твори образотворчого
мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової діяльності
|
|
10. Екологічна грамотність і
здорове життя
|
Уміння:
ефективно
співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів, розв’язувати
проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.
застосовувати
набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.
Ставлення:
турбота про
здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища
як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти.
Навчальні ресурси:
екологічні
проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії сімейного
бюджету за умови раціонального харчування
|
Наскрізні змістові лінії
Такі ключові
компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність
і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися
відразу засобами всіх навчальних предметів і є метапредметними.
У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові
лінії: «Екологічна безпека та сталий
розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,
«Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно
значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання учнів.
Наскрізні змістові лінії спільні для всіх навчальних предметів, є засобом
інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями,
опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня,
що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Реалізація
наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального
змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення. У рубриці програми «Зміст навчального
матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються в біології й належать до
наскрізних змістових ліній.
Змістова лінія «Екологічна безпека
та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної
активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь
у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення
важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
формування готовності до оцінки наслідків діяльності
людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи;
оцінку значення рослин для існування життя на планеті Земля; оцінку значення
рослин, грибів та лишайників у біосфері;
·
різні форми діяльності екологічного змісту: підготовку
повідомлень про рідкісні рослини, гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти
свого краю; інформування про них населення своєї місцевості (створення
листівок, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо);
участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті
та регіоні, країні.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
формування розуміння про взаємозв’язки компонентів
екосистеми; вплив людини та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної
етики щодо поведінки людини в природі; значення охорони тваринного світу,
природоохоронних територій; значення Червоної книги України.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування розуміння, що людина — це частина живої
природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно
оберігати.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування цілісної наукової картини живої природи;
формування уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу; формування
умінь пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних
територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; уміння
застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на
екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього
середовища; уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань
для збереження рівноваги в біосфері.
Реалізація змістової лінії «Громадянська
відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади й
суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування суспільства, є
вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та
керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської
відповідальності у власній поведінці.
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
виховання ставлення учня як громадянина до об’єктів живої
природи; уміння захищати природу.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
вивчення тваринного світу України з позиції збереження
природних багатств; різноманітність тварин свого краю; на формування
громадянської позиції щодо збереження природи місцевості, у якій навчається
учень, через спеціальні акції.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування розуміння біологічної природи та соціальної
сутності людини, якій для повноцінного розвитку потрібні два середовища:
природне й соціальне; розкриття біологічних основ розвитку індивіда та його
особистісних якостей; гордості за розвиток вітчизняної біологічної науки.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування громадянської позиції щодо збереження
заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття,
рівноваги в біосфері.
Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно,
соціально та фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися
здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище.
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
застосовування знань для профілактики інфекційних та
паразитарних захворювань; вміння розрізняти отруйні гриби (на прикладах видів
своєї місцевості), негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені
цвілевими грибами.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
вивчення біологічних особливостей паразитарних
безхребетних для попередження зараження ними.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування розуміння, що здоров’я є найвищою цінністю для
кожної людини та суспільною цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення
здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування вміння характеризувати переваги та можливі
ризики використання генетично модифікованих організмів; застосовувати знання
для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних
біотехнологій; висловлювати судження щодо можливостей використання генетично
модифікованих організмів.
Змістова лінія «Підприємливість і
фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність
успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого
розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань
(здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування
тощо).
Учнів 6 класів орієнтують на:
·
формування уміння підрахувати кількість річних кілець і
зробити висновки про їх наявність; пояснити залежність урожаю від умов
середовища тощо.
Учнів 7 класів орієнтують на:
·
формування вмінь розв’язувати елементарні екологічні
проблеми; вміти розрахувати чисельність популяцій у місцевій екосистемі, їх
взаємозв’язки з іншими популяціями.
Учнів 8 класів орієнтують на:
·
формування вмінь розв’язувати біологічні задачі на
обчислення затрат енергії під час виконання різних видів діяльності.
Учнів 9 класів орієнтують на:
·
формування здатності розв’язувати елементарні генетичні
та екологічні задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від
іншої.
Складниками змісту
шкільного предмета «Біологія» є: реальні об’єкти і процеси живої природи;
теоретичні знання про них; загальнонавчальні і спеціальні вміння, способи
діяльності.
Перелік
обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних
темах програми. Учні мають їх спостерігати й відкривати для себе, включаючись у
діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків.
У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються
теоретичними знаннями про ці об’єкти та процеси природи.
Зміст навчального
матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю,
враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу,
доповнювати й поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями
навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт,
систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної
діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати
вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне та підсумкове оцінювання
навчальних досягнень учнів.
Провідними
змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні
узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні
організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний
розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні
закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і
неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу
навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє
об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим
полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність
запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.
У конструюванні
змісту біологічної освіти використані системно-структурний і функціональний
підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню процесів
життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні відомості про
них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує формування
уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий спосіб
життя.
В основній школі
вивчення біології спрямоване на формування компетентностей: ключових і
предметної: необхідних знань, умінь, цінностей та здатності застосовувати їх у
процесі пізнання й у практичній діяльності.
Результат біологічної освіти в основній
школі
Випускник / випускниця основної
школи:
·
усвідомлює цілісність природи та взаємозв’язок її
об’єктів і явищ;
·
піклується про своє здоров’я та здоров’я інших людей;
·
пояснює явища живої природи, використовуючи наукове
мислення;
·
самостійно чи в групі досліджує живу природу, планує і
проводить спостереження та експеримент, виявляючи допитливість;
·
аналізує й визначає проблеми довкілля, оцінює значення
біології для сталого розвитку, відповідально діє в природі, ухвалюючи
обґрунтовані рішення;
·
добирає біологічну інформацію з надійних джерел, оцінює
її достовірність, критично аналізує та застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема
і в навчанні;
·
дотримується морально-етичних і правових норм, правил
екологічної поведінки в довкіллі, уміє надавати допомогу собі й тим, хто її
потребує;
·
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до довкілля, відчуває
красу природи та радість її пізнання, отримує задоволення від інтелектуальної
діяльності.
Детальний перелік діяльнісного, знаннєвого і ціннісного компонентів
предметної компетентності розкрито в рубриці програми «Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів».
