Уроки гусей
Для тренінгу роботи в команді
Психологи та антропологи, спостерігаючи поведінку індивіда в групі, часто роблять
паралелі з тваринним світом. Так, Мілтон Олсон, Енжелес Еррієн, Шерон Уоррен в
своїх книгах та лекціях подають приклади з життя гусячої зграї, які є для нас, людей,
прикладом мудрості, людяності і моралі.
Перший урок гусячої зграї
Розмахуючи крилом, кожен птах в зграї створює підйомну силу для всіх інших птахів,
що летять слідом за ним. Політ клином на 71% збільшує ефективність польоту зграї
в порівнянні з можливостями окремого птаха.
Висновок: Люди, співіснуючи в групі та рухаючись в одному напрямку, теж,
опираючись один на одного, можуть спільно швидше та легше досягнути своєї мети.
Другий урок гусячої зграї
Коли гуска випадає з клину, вона відчуває наскільки важко одній боротися з опором
повітряного потоку. Тому вона повертається назад в клин, щоб скористатися
перевагами підйомної сили, яка створюється птахами, що летять попереду.
Висновок: Маючи розумові здібності на рівні гусей, ми залишимося в групі людей,
які ведуть нас туди, куди ми хочемо потрапити, і будемо з готовністю приймати їх
допомогу і допомагати іншим.
Третій урок гусячої зграї
Коли гуска, яка веде зграю, втомлюється, вона іде в останні ряди, а інша займає її
місце на чолі клину.
Висновок: Розподіл відповідальності при виконанні складних завдань і спільне
лідерство завжди є взаємовигідним – і людям і птахам. Необхідно по черзі змінювати
людей, що виконують важкі завдання. Люди, як і гуси, залежать один від одного.
Четвертий урок гусячої зграї
Гуси, що летять в кінці клину, криками підбадьорюють тих, що летять попереду, щоб
передні підтримували швидкість.
Висновок: Нам теж варто стежити за тим, щоб звуки, які ми видаємо, виражали
підбадьорення, а не що-небудь інше (критику, скарги чи суперництво).
П'ятий урокгусячої зграї
Коли гуска втомлена чи поранена, дві гуски з клину спускаються з нею на землю,
залишаючи зграю, щоб піклуватися і захищати її. Вони залишаються з нею до того
часу, доки хвора не зможе летіти знову або не помре. Тоді вони або продовжують свій
шлях разом з іншою зграєю, або наздоганяють власну.
Висновок: Якщо би в нас був розум, як в гусей, то ми б теж надавали один одному у
важких або стресових ситуаціях стільки ж підтримки.
Запитання:
Якщо ми «найрозумніші» тварини, то чому нам треба ще навчатися всього того,
що гуси розуміють на рівні інстинкту?